Сергей Петрук, верховный блоггер
Тала Гончарова, тусовочный блоггер
Дмитрий Боярский, дежурный блоггер
Елена Зайцева, секретный блоггер
Евгений Морозов, стажёр
Кто лучше - Даша Астафьева («NikitA») или Ирина Ольховская («SMS»)?
Ира Кононова поет классные песни
Кто лучше - Дима Билан, или Ани Лорак?
Дима Билан - клип «Believe Me»
Ани Лорак - клип на песню «Shady lady»
Памяти Владимира Шульги
Однажды на улице Довженко... - 3
Предложения о сотрудничестве песенников - композиторов и текстовиков
Однажды на улице Довженко... - 2
Кто лучше - Ани Лорак или Настя Приходько
22 сентября 2008, 14:16 @ Сергей Петрук
Богдана Півненко, солістка «Київської камерати» знову придумала щось цікаве. Цього разу вона виступатиме на «Київ-Музік-Фесті» зі скрипкою всесвітньовідомого майстра П`єтро Гварнері. Вироби цього майстра з моменту свого створення 250 років тому вважаються одними з найкращих, і хоча вони не такі відомі широкій публіці як описані у всіх детективах «Страдіварі», проте за якістю на думку фахівців нічим їм не поступаються, якщо не вважаються кращими.
Окрім того напередодні фестивалю артистка запланувала презентацію диску «Мелодії миттєвостей». Цей альбом складається з виконаних нею творів видатного українського композитора, народного артиста України, Валентина Сильвестрова. Презентація відбудеться 23 вересня о 16.00 у залі Національного ансамблю солістів «Київська камера та» за адресою вул. Пушкінська 32 в рамках пресс-конференції присвяченій «Київ-Музік-Фесту». На презентації у виконанні Богдани Півненко та Валерія Матюхіна прозвучить твір Валентина Сільвестрова «Пісні без слів». Саме тут вперше можна буде почути відому скрипку. Перейти к посту →
6 мая 2008, 18:34 @ Сергей Петрук
Заслужена артистка України Богдана Півненко — це український Паганіні в спідниці.
Хто думає, що це перебільшення, може піти на її концерт і переконатися в правдивості порівняння, хоча, зрозуміло, різні часи — різні критерії. Та видатний композитор, народний артист України Валентин Сильвестров вважає Богдану Півненко скрипачкою світового значення, котра нічим не поступається Співакову чи Кремеру. Їй сповна притаманні віртуозність, пристрасність-емоційність, інтелектуальність. А ще — дивна мальовнича потужність, іноді несамовитість, котра раптом поринає в ніжність,— здебільшого Богдана — це непереборний «Боїнг», що кремсає хмари, та іноді він перетворюється в безмоторний планер, що ширяє в небесній блакиті, захоплений красою краєвидів. Але знову-таки той планер — у міцних руках, він знає, куди летить і чого хоче. Скрипачка Богдана Півненко — це сила в оболонці жіночності і безпосередності. Вона дуже натуральна на сцені і в житті (може, тому нехтує косметику?), ефектна тим, що уникає артистичних афектів — навіщо вулкану вдавати з себе чайник, що ось-ось закипить, якщо він і так вулкан.
Талант Богдани Півненко гранили видатні скрипалі-професори Б. Которович та І. Пилатюк у Національній музичній академії України імені П. Чайковського, а також російські метри — В. Третяков та З. Брон. Скрипачка — лауреат міжнародного конкурсу інтерпретаторів-інструменталістів у Кишиневі (1997), міжнародного конкурсу імені М. Лисенка в Києві (1997), лауреат національної програми «Нові імена України» (1997). У 2000–2004 рр. — концертмейстер Державного камерного ансамблю «Київські солісти», у складі якого репрезентувала українську культуру на провідних міжнародних фестивалях, в тому числі на Віденському, де отримала Гран-прі. Не раз брала участь у прем′єрному виконанні творів сучасних композиторів. Як солістка виступає з провідними камерними та симфонічними оркестрами України, веде активну гастрольну діяльність — у Німеччині, Іспанії, Франції, Австрії, Росії та ін.
11 апреля 2008, 13:52 @ Сергей Петрук
На презентации СД дисков был в конце марта, но решился написать только сейчас. Возможно потому, что их выпуск спонсировал Владимир Шульга, которого с нами уже нет. Владимир Шульга вообще причастен к различным интересным "мытецьким" проектам, хотя и не все из них удалось закончить. Он открывал картинную галерею на Андреевском, помогал художнице-инвалиду, организовывал успешную выставку в ЮНЕСКО, издавал альбомы Ивана Марчука. С последним связан его несбывшийся проект строителства персонального музея-мастерской этого живого классика современности. А вот с Богданой Пивненко проект был поскромнее - планировалась большая серия СД дисков с записями - около 40. Успели издать только 7, что тоже приятно.
На вечере, который состоялся в Доме композитора, обсуждали разные вещи. Многих волновала тема министра культуры - хотели крови. Присутствующие классики-композиторы были миролюбивы. Меня удивил Станкович - говорил умнейшие вещи из области социальных наук. Потом был концерт.
Очень хорошо в деталях о вечере написал "Хрещатик". Поэтому дальше цитирую, фото →