Алена Че , 31 декабря 2017 в 13:28

Ірина Саєвич: «Навіть найдивніші мрії можуть стати реальністю»

Сюжети журналістки телеканалу «Перший Західний» (м. Львів) Ірини Саєвич часто наповнені добром і позитивом. У наш непростий час це безумовно підкупає. Саме з Іриною ми сьогодні познайомимося.

Ірино, для початку розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли у сферу журналістики?

Ще з дитинства я дуже любила читати газети і журнали, у школі завжди з задоволенням писала твори. А ще я обожнюю знайомитися і спілкуватися з різними людьми. Саме тому по закінченні школи я вступила на факультет журналістики Львівського Національного Університету імені Івана Франка. На перших курсах мені було досить складно, зате після другого курсу я почала працювати на телебаченні і зрозуміла, що це абсолютно моє. На відміну від друкованої журналістики тут завжди живе спілкування, що мене приваблює найбільше.

Зараз Ви- журналіст телеканалу «Перший Західний». Розкажіть докладніше, у чому полягає Ваша робота?

Я знімаю сюжети для інформаційної програми «ОЧІ», висвітлюю різні теми: від політики до соціальної сфери та культури. Також на нашому каналі є програма «Караоке на селі» (аналог відомого телешоу «Караоке на Майдані»). Ми робимо сюжети про місцину, де відбуваються зйомки, розповідаємо про її видатних особистостей.

Ви спілкуєтесь з героями своїх сюжетів?

У більшості випадків ні, але все ж декілька героїв сюжетів стали моїми друзями. Бувало й навпаки- друзі ставали героями моїх сюжетів. От, наприклад, моя подруга була наймолодшим волонтером Львова. Я писала про неї статтю, робила сюжет. Словом, старалася, щоб про неї дізналися якомога більше.

Окрім роботи Ви продовжуєте навчання. Скажіть кілька слів про це.

Зараз я навчаюся у школі журналістики Українського Католицького Університету. Обрала її тому, що вона вважається однією з кращих в Україні. Завдяки навчанню у школі журналістики УКУ я здобуваю нові знання, знаходжу безліч можливостей для розвитку. Словом, маю все, до чого прагнула.

Багато студентів школи журналістики УКУ мають практику за кордоном. Ви з таких?

Від УКУ практики за кордоном ще не мала, оскільки навчаюся лише перший рік. Але невеличкий досвід роботи у Німеччині у мене є. Разом з командою «Першого Західного» ми їздили у містечко Кобленц, де у історичному місці збудували канатну дорогу. Саме таку канатну дорогу хочуть збудувати у Львові, але далеко не всі мешканці міста підтримують цю ідею. Отже, у своєму сюжеті ми прагнули показати на прикладі Європейської країни, що канатна дорога- це прийнятно і зручно у будь-яку погоду. Під час цієї поїздки я на власні очі побачила, що робота журналіста у Німеччині і в Україні помітно відрізняється. Потрібно не губитися, а навпаки, дуже швидко орієнтуватися, хто за що відповідає.

У Вас є хобі?

Так. Це хенд мейд. Але систематично я ним не займаюся, оскільки не вистачає часу.

Які книги, фільми та музику Ви любите?

Читаю книги, написані на основі реальних подій, які здатні збагатити мій інтелект і допомогти краще орієнтуватися у темах, які я висвітлюю. Дивлюся фільми, що змушують замислитися. Нещодавно передивилася серіал «Чорне дзеркало». Він про те, як на наше життя впливають соціальні мережі. Слухаю джаз і лаунж. Саме така музика, на мою думку, сприяє розслабленню.

Ви- прихильниця активного чи пасивного відпочинку?

Я вмію відпочивати по-різному, але, якщо є можливість обирати, віддаю перевагу активним розвагам. Завжди з задоволенням їзжу у гори, подорожую. Журналістське життя проходить у русі, тому спокійний відпочинок на пляжі здається дуже нудним і одноманітним.

Ваші сюжети часто наповнені позитивом. Поділіться власним рецептом хорошого настрою?

Особисто мені завжди підіймають настрій гарні книги. А ще я дуже багато мрію. Так, мені говорять, що це несерйозно, але я неодноразово переконувалась у тому, що навіть найдивніші мрії можуть стати реальністю.

Комментарии

Загрузка...
Интер - программа на неделю