Тетяна , 29 апреля в 19:05

Інтерв'ю з відомим українським співаком - Михайлом Грицканом

 - Доброго ранку, Михайле. Розкажіть нам, будь ласка, про підготовку до концерту.

- Доброго ранку, Таню. Підготовка до концерту іде повним ходом. Всіх запрошую 12 травня о 20:00 у Freedom Event Hall на мій сольний концерт з новою програмою. Звичайно, ми дали йому символічну назву на честь пісні “Мне с ней, как ни с кем” що вийшла у 2016 році. В Україні та в країнах СНГ вона постійно займала перші місця у хіт-парадах. І, звичайно, я думаю, що це буде цікавим для всіх глядачів. Будуть звучати пісні, які мали ротацію на хвилях “Радіо Шансон” та радіо “П’ятниця”. Також ми представляємо нові, зовсім нові пісні… Я думаю, що буде як мінімум 5 прем’єр. 

- Чим особлива програма цього концерту?

- Програма буде дуже цікава. Будуть звучати пісні, котрі написані для батьків та дітей. Пісні, які написані про друзів, про дружбу. І, звичайно, 90% пісень написані найгарнішим, чарівним, милим, ніжним жінкам та про кохання. Думаю, будуть певні дуети. Я працюватиму у супроводі гурту “Гранд” тож буде живий звук. Будуть дівчата-танцюристки. Буде весело! Я зроблю все для того, щоб люди, котрі прийдуть на цей концерт по його завершенню вийшли в гарному настрої.

Для мене завжди було важливим, в якому настрої люди виходять з мого концерту. Я вважаю, що зараз, як ніколи, люди дуже стали вразливими... Тобто, треба лікувати душі людям, і нема кращого лікаря, ніж гарна зустріч і душевна пісня. Я рахую, що треба приходити на живі концерти і отримувати те, чим не можна збагатитись через телебачення, через інтернет і через диски.

Недавно був у мене концерт у Трускавці. Після концерту підходить чоловік і каже: “Міша, я 15 років не ходив ні на які заходи”. Це така поважна людина, займається бізнесом. Можливо, через те, що не має часу. Ми глибоко поринаємо в бізнес і рахуємо, що повинні завжди бути там, і тоді краще йдуть справи. А насправді треба міняти атмосферу, і тоді вже все піде на краще.

Так, є концерти, театр, вистави – і це зовсім не те, що я можу отримати від телебачення і гаджетів. Тому я всіх запрошую і думаю, що всі залишаться задоволеними. Звичайно, на моїх концертах завжди більше жінок. Але в мене є кілька пісень спеціально для моїх друзів. Вони кажуть: “Завжди, все про кохання, але давай щось про нас!” Тепер у мене теж є пісні для справжніх пацанів. На концерті буде прем'єра нової пісні “Гуляю сам”. Та ми будемо гуляти “не самі”, а з друзями.

- Розкажіть нам про Ваш всеукраїнський тур. 

- У мене стартує всеукраїнський тур, під назвою “Одна любов”. Ми плануємо відвідати 26 українських міст. 12 травня буде грандіозний концерт для киян у Freedom Event Hall.

- Як ви встигаєте поєднувати кар’єру актора, з концертними турами?

- Я нікуди не поспішаю. Тому, напевно, і все встигаю. У мене є друг, який каже: “Не поспішай жити. Треба думати - нічого такого нема страшного, якщо ти десь щось не встигнеш”. Я дуже вдячний Господу Богу що він все-таки втілив у реальність мою мрію займатися музикою. Я вдячний що він посадив мене на те місце, на котрому я відчуваю себе дуже комфортно. Я все роблю із задоволенням, все встигаю. І мені комфортно це робити. Мені приємно, що я отримую від своєї роботи задоволення. Це як в тій старій мудрості: “Як хочеш не працювати ні одного дня - потрібно займатися улюбленою справою”. Я живу в своє задоволення, роблю все з великою любов'ю.

У цьому році, виходять два повнометражних фільми за моєї участі. Це “Окупація”, що вийде в вересні, а також “Легенда Карпат”.

Я дійшов до того, що я не брешу самому собі. Це дуже важливо. Тому що можна бути атеїстом, можна не брехати, щось там промовчати… Та це неправильно. Тому треба поважати самого себе і вміти дружити з собою, бути чесним до самого себе.

Якщо трапляються непорозуміння - це нормально. Гадаю, якщо нам дали ці перепони, то ми маємо їх побороти. Комусь даються важчі випробовування, комусь – легші. Це все залежить від того, скільки людина може витерпіти.

- Розкажіть про Вашу команду, у якому складі Ви працюєте, яку інструментальну різноманітність Ви плануєте поєднати у своєму виступі.

- Я виступатиму зі своїм гуртом “Гранд”, ми з ними з 2006 року. Я дуже вдячний своїм хлопцям… Хоча, які там хлопці? Це вже дорослі дядьки, які закінчили консерваторії та працюють викладачами музичної школи - справжні музиканти. В нас на концерті задіяна грандіозна ударна установка, декілька гітар, клавіші, бек-вокал, саксофон, підтанцьовка, …

Цей гурт я сам створював. Але це не був гурт - це були музиканти, котрим було цікаво грати в одному колективі. І, звичайно, за ці роки хтось поїхав на роботу за кордон, хтось повернувся… Багато змін відбулось.

Вважаю, кожен має займатись улюбленою справою. Музикант має грати те, що йому подобається. А якщо йому певний стиль не підходить чи не подобається - то навіщо мучити себе та інших?

- Хто для Вас є найголовнішим критиком? 

- Для мене завжди найголовнішим критиком є Слухач. Коли ми записуємо пісню в студії - вона мені подобається і я думаю, що це буде хіт. Але коли підходиш з нею до людей, вони по-іншому реагують, не так як ти очікуєш. Слухачам може сподобатись зовсім інша пісня, про яку ти навіть і не задумувався. Я помітив що людям подобається слухати все, що їх турбує.

Якщо є цікавий сюжет пісні - вона відразу стає популярною. Зрозуміло, що її має доповнювати красива мелодія та хороший текст. Якщо на основі сюжету пісні хочеться зняти фільм - її чекає неймовірний успіх.

Одна із перших пісень називається “Мамина пісня”. Я написав її у Чернівцях на музику Володимира Будейчука. Це пісня про любов до найріднішої та найближчої. Коли я співаю її, то до сих пір уявляю свою маму. І, звісно, вона написана для неї.

- Не так давно Ви мінялись дружинами з Василем Вірастюком. Поділіться з нами враженнями від обміну. 

- Це була ідея телеканалу “1+1”. Вони запропонували нам цей обмін і я, звичайно, з великим задоволенням погодився. Тому, що це для мене цікава авантюра, це цікаво.

- Як ви вирішили, що пов’яжете усе своє життя з музикою та творчістю, що підштовхнуло Вас зробити цей вибір? 

-З чотирьох років я мріяв співати та виступати на великій сцені. До речі, в першому класі я вже грав на гармошці. Потім я закінчив музичну школу по класу акордеона, в школі грав на гітарі, сам навчився виконувати складні композиції відомих пісень. Вечорами на вулиці збирались хлопці та дівчата і я грав їм на акордеоні. Це були тогочасні “квартирники”, але відбувались вони на вулиці. Я займався музикою у вокально-інструментальному ансамблі в Кам’янець-Подільському інституті. Згодом, коли я пішов до армії, ми з хлопцями створили вокально-інструментальний ансамбль «Шторм».

Я дуже люблю подорожувати. В мене навіть є звання “Юного Туриста СССР”.

Мій репертуар дуже різноманітний: різні стилі пісень, жанри. Як-от шансон та ліричні рок-балади…

Я вважаю Володимира Висоцького своїм заочним вчителем. Мені пощастило побувати в нього на концерті, побачити та відчути все наживо.

В нас є багато музикантів, виконавців, поетів. Є багато “народних” і “заслужених”, а є - велике: творчість Висоцького та Івасюка. Я вважаю, що ці люди - посланці Бога на землі. Вперш, я познайомився з Висоцьким коли був ще дитиною. Мені було заледве виповнилося 7 років. Не знаю, що я міг тоді зрозуміти в його творчості, але на підсвідомому рівні він мене підкорив.

Дуже приємно, коли діти, які народились після смерті Володимира Висоцького, цікавляться його постаттю, слухають його пісні та читають вірші.

Мені дуже приємно ділитись у своїй творчості своїми знаннями, досвідом, мріями зі слухачем. Особливо ,коли від них є відгук. Тоді ти розумієш, що все це не даремно.

Якщо ти зробиш добро і чекаєш, щоб воно тобі повернулось та рахуєш кількість добрих вчинків - це неправильно. Добро повертається завжди, і завжди у стократ. Нехай воно не повернеться тобі від конкретної людини, але буде ситуація, коли тобі також потрібна буде допомога і вона прийде

від людей, від яких ти цього не очікуєш. Відносини, які побудовані на взаємному добрі чи взаємовигоді “я тобі, ти мені” - це бізнес. 

- Кому Ви присвячуєте свій концерт? 

- Свій концерт у Фрідомі присвячую всім людям, котрі прийдуть на нього. Я спробую всіма силами донести своїми піснями, що ми одного роду, ми маємо любити себе і одне одного, поважати, шануватись, що ми живемо в кращій країні. Починайте все з власного порогу, творіть добро і любіть те, що ви робите.

Комментарии

Загрузка...
Интер - программа на неделю