Алена Че , 12 ноября в 17:17

Марічка Цигилик: «Я цілком комфортно почуваю себе у тексті»

З театральними та кіноновинками читачів львівських медіа знайомить студентка 2-го курсу Школи журналістики Українського Католицького Університету Марічка Цигилик. Саме з нею ми сьогодні познайомимося.

Маріє, для початку розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли в сферу журналістики?

Спочатку я вивчала театрознавство у Львівському Національному Університеті імені Івана Франка. Отримавши диплом Бакалавра, я зрозуміла, що хочу спробувати себе у медіа. Але, побувавши на дні відкритих дверей у Школі журналістики УКУ, мені здалось, що таке навчання для мене надто складне, я до такого не готова, тому продовжила навчання на своїй спеціальності. Провчившись півроку, я таки зрозуміла, що хочу працювати у ЗМІ і наступного року вступила до Школи журналістики УКУ. Зараз я на 2-му курсі і дуже задоволена своїм вибором.

Зараз Вас знають як кінорецензентку українських фільмів. Чому Ви вирішили перейти від театру до кіно?

Під час вступної співбесіди в УКУ я запевняла всіх, що хочу писати про театр, і, що це зараз дуже потрібно. Так вважаю і дотепер. Але якось без всяких журналістських цілей я відвідала показ фільму «Гніздо горлиці». Фільм вразив мене настільки, що захотілося про нього написати. Саме з того часу я пишу не лише про театр, а й про кіно. Особливо приємно писати рецензії на українські фільми, тим більше, що зараз все це почало розвиватися значно активніше.

Чи не виникало у Вас думки про те, щоб знімати відеоогляди про фільми та вистави?

Ні. Розумію, що відеоогляди зараз користуються великою популярністю, але я цілком комфортно почуваю себе у тексті.

А Вам ніколи не хотілося знятися у кіно чи зіграти роль у виставі?

Знаєте, існує навіть анекдот про те, що на театрознавство вступають ті, кому не пощастило вступити на акторську майстерність, але це зовсім не моя історія. Ні про ролі в кіно, ні про театральну сцену я ніколи не мріяла.

Чи не думали Ви про те, щоб висвітлювати інші теми, не пов’язані з мистецтвом?

Оскільки я ще тільки вчуся, не стану забігати наперед, адже в майбутньому все можливо. Проте зараз я вважаю, що краще бути хорошим журналістом обраної теми.

Дехто зі студентів Вашої школи журналістики проходив практику за кордоном. Ви з таких?

Так. Під час літньої практики я з одногрупницею Настею побувала у Варшаві. Ми проходили практику у «Газеті виборчій», зустрічалися з відомим журналістом Павлом Решкою. Я була приємно вражена тим, що у Польщі є передплата не лише на паперові видання, а й на їх електронні версії. Передплативши ту чи іншу газету (журнал) читач має можливість отримувати більше інформації. А ще ми побачили візит Дональда Трампа у Варшаві, акцію Білих троянд та різні туристичні місця. Словом, перебуванням у Варшаві залишилися дуже задоволені.

У Вас є хобі?

Перед вступом в УКУ я почала займалася балетом для дорослих. Це було для себе, звісно, на сцену я б не виходила. Зараз глобального хобі не маю. Люблю здійснювати піші прогулянки. На щастя, поблизу мого помешкання є декілька парків. Отже, маю, де розгулятися.

Які Ви любите книги, фільми та музику?

В музиці у мене без перебільшень солянка, адже слухаю все, що чую довкола. З книгами та фільмами приблизно так само. Читаю різне: це може бути і “Анна Кареніна” Толстого, і “Про мишей і людей” Стейнбека, і мемуари Кшиштофа Зануссі. Люблю дивитись фільми Соррентіно, Звягінцева, Вуді Аллена. А зараз порекомендувала б усім сходити на фільм “Стрімголов” Марини Степанської.

Хто є Вашим найпершим читачем?

Моїм найпершим читачем і деколи критиком є мій чоловік. До речі, завдяки саме його зауваженням я навчилася уникати спойлерів.

Ваш чоловік має відношення до сфери журналістики?

Так. Мій чоловік - засновник і редактор сайту фейкових новин UaReview. Та, незважаючи на це, я у першу чергу звертаюся до нього не як до журналіста, а як до звичайного читача, завжди спостерігаю за його реакцією.

Комментарии

Загрузка...
Интер - программа на неделю