Алена Че , 7 ноября в 22:27

Анна Єкименко-Поліщук: «Книжковий блог має бути суто про книги»

З червня минулого року на ютуб-каналі «Color Life» двічі на тиждень можна побачити цікаві огляди книжкових новинок українських та зарубіжних авторів. Сьогодні ми познайомимося з засновницею цього каналу Анною Єкименко-Поліщук.

Анно, розкажіть, будь ласка, чому Ви вирішили створити ютуб-канал?

Все почалося з того, що раніше ми з командою займалася організацією різних культурних подій, зокрема і літературних презентацій. Також я проводила зустрічі у книжковому клубі, постійні відвідувачі якого ділилися враженнями від прочитаного. Пізніше я змінила роботу і вже не мала часу на подібні заходи, але розповідати про прочитані книги хотілося. Тоді я і вирішила створити власний книжковий ютуб-канал.

Багато блогерів окрім основної теми діляться історіями з особистого життя. Не думали взяти з них приклад?

Ні. По-перше, я завжди вважала, що книжковий блог має бути суто про книги; по-друге, не маю бажання виставляти напоказ особисте життя. Зізнаюся, на початку мене страшенно дратували відео про покупки книг та розпаковки посилок, але зрозумівши, що глядачам це цікаво, я все ж почала їх знімати. А ще на моєму каналі можна знайти відео з різних фестивалів. Так, вони в дещо гіршій якості, ніж книжкові огляди, проте, гадаю, можуть стати для когось корисними.

Звідки у Вас така любов до читання?

Напевне це тому, що я зростала у читаючій родині. Ще до школи мама перечитала мені всі дитячі книжки, і на уроках у початкових класах було просто нудно. На канікулах мене зазвичай відправляли до бабусі на Чернігівщину. У дорослих там, як Ви розумієте, було безліч роботи і багато уваги вони не могли мені приділяти. Отак моєю розвагою і стало читання. До речі, бібліотека в бабці була великою і впорядкованою. Напевне, саме тоді я вирішила, що коли виросту, то матиму ще більшу. А ще мені пощастило зі шкільними вчительками української та зарубіжної літератури. Вони також прищепили любов до художнього слова.

А як Ви ставитеся до ненормативної лексики у літературі?

Звісно, бувають моменти, коли вона необхідна. Припустимо твір про вихованців дитячого будинку не буде здаватися щирим і не торкатиме слухача, якщо його герої розмовлятимуть літературною мовою. Та, незважаючи на це, у переважній більшості випадків я ставлюся негативно. На мій погляд, література (особливо поезія) мають нести щось вище, ніж ненормативна лексика.

А Ви пробували писати?

Так. Деякий час я писала поезію, але спочатку моя журналістська діяльність, а потім робота прес-секретаря її витіснили. Погоджуюся з думкою про те, що людина може використати лише певну кількість символів за день. Я всі свої символи використовую на роботі.

У чому зараз полягає Ваша робота?

Я працювала і у культурній сфері, і у політиці. Думаю, ці два напрямки і залишаться головними у моєму житті. Зараз я працюю прес-секретарем у торгівельно-розважальному центрі, займаюся промоцією та частково організацією заходів.

У Вас є хобі окрім читання?

Так. Це хенд мейд. Вмію в’язати гачком, вишивати бісером і нитками. Робити іграшки. Але зараз все відійшло на другий план, оскільки читання та зйомка відео займає багато часу.

Які Ви любите фільми та музику?

Музику у якості фону не вмикаю, тому для мене дуже важлива не лише мелодія, а і тексти. Слухаю переважно українських виконавців. З дитинства люблю «Океан Ельзи», неодноразово бувала на їхніх концертах. Також подобаються Сергій Бабкін, гурт «Один в Каное» та інші. Фільми з інтернету не скачую, оскільки проти піратства. Ходжу на прем’єри до кінотеатрів. З задоволенням подивилася «Червоний», «Сторожова застава», чекаю на вихід «Вбивство у східному експресі». Не так давно прочитала книгу, за мотивами якої цей фільм було знято. Цікаво буде порівняти.

Чи бувало так, що Ваш канал надихнув когось на те, аби знімати щось подібне?

Знімати, напевно, ні, але з появою мого каналу мої друзі стали більше читати. Більше того, на своїй попередній роботі я завела книжкову полицю, за допомогою якої ми з колегами обмінюємося прочитаними творами. Ця традиція, що безумовно приємно, зберігається і на новій роботі.

Зоя Казанжи «Щось таке як любов»| Огляд книги

Комментарии

Загрузка...
Интер - программа на неделю